Spyker повернув суперкар на 800 к.с. з механікою

Spyker представив C8 Preliator XXV Coupé з 800 к.с., механічною коробкою та алюмінієвим кузовом. У серію підуть лише 25 таких машин.

Spyker знову намагається нагадати про себе не заявами, а конкретною машиною. Після банкрутства і затяжної юридичної тяганини бренд повернув права на власне ім’я та показав новий суперкар. І це, схоже, не просто ще одна спроба відродження. Автомобіль вийшов дуже своєрідним, зі своїм характером: 800 к.с., механічна коробка і майже демонстративна любов до авіаційної естетики.

Повернення, яке нарешті стало автомобілем

Останній етап відродження Spyker стартував ще в жовтні 2025 року, коли співзасновник Віктор Мюллер відстояв права на назву компанії після банкрутства та довгих судових суперечок. А вже в червні до проєкту зайшли нові гроші: значну частку в компанії придбав українсько-народжений криптомагнат Володимир Носов.

На Monterey Car Week, під час події The Quail, компанія показала C8 Preliator XXV Coupé. У Spyker наполягають, що це повністю новий автомобіль, а не просто оновлена версія старого C8. Саме так його і подають — як окрему главу в історії марки, а не як косметичне повернення до знайомого минулого.

І масштаб одразу окреслили. Новинку випустять тиражем лише 25 екземплярів, кожен збиратимуть індивідуально. Ціну поки не називали.

Авіаційний стиль, доведений майже до межі

У Spyker давно люблять авіаційні мотиви, і в Preliator XXV Coupé цю тему, здається, викрутили ще сильніше. Повітрозабірники NACA подають повітря до двигуна, задні ліхтарі нагадують форсажні сопла реактивного літака. А від даху до задньої частини кузова тягнеться масивний плавник — відсилання до моделі C1 Aerocoque 1919 року.

Декор теж витримали в тому самому ключі. На решітці, вентиляційних елементах, педалях, сітці випуску і навіть на оббивці сидінь використали візерунок isogrid. Це аерокосмічна решітка з трикутників, що зчіплюються між собою. Колеса теж стилізували під пропелери. Образ вийшов цілісним. І дуже впізнаваним.

Дебютний автомобіль пофарбували в Quail Green із рожево-золотими вкрапленнями. До цього додали рожево-золоті декоративні елементи та шкіру Tuscan Saddle. Усе разом виглядає так, ніби Spyker свідомо хотів зробити машину максимально театральною — але без втрати власного стилю. Як пише AUTODOSUG, саме в таких деталях бренд і намагається зберегти свою впізнаваність.

800 к.с. і жодних поступок механіці

Під капотом стоїть 4,0-літровий твін-турбо V8. Він розвиває 800 к.с. і 737 lb-ft крутного моменту, тобто 1 000 Нм. Уся ця тяга передається на задні колеса через шестиступеневу механічну коробку передач.

І саме трансмісія, схоже, стане однією з головних тем навколо новинки. Spyker не пішов шляхом автоматизованих рішень і не став підміняти водія електронікою. Тут немає підкермових пелюсток. Немає і автоматичної заміни механіки. Компанія залишила навіть відкриту тягу перемикання, яка давно стала фірмовою рисою бренду.

У Spyker також кажуть, що максимальна швидкість перевищує 217 миль на годину, або 350 км/год. Але й без цього зрозуміло: в центрі уваги тут не тільки динаміка, а й сам процес керування. Віктор Мюллер прямо говорить, що якщо водій помилиться під час перемикання — це вже його відповідальність.

Салон, у якому екрани відійшли назад

Інтер’єр новинки такий самий послідовний, як і зовнішність. Єдиний екран у салоні — head-up display. Усе інше Spyker навмисно зробив аналоговим. Прилади, перемикачі та органи керування в компанії прямо називають «свідомо аналоговими».

Є і ще одна незвична деталь — режим butterfly mode. Однією кнопкою він відкриває всі панелі кузова, включно з моторним відсіком. Для автомобіля такого рівня це радше ефектна демонстрація підходу, ніж практична функція. Втім, у цьому й задум.

У салоні використали токарний алюміній, гвинти з вручну вирівняними головками та кермо, яке, за словами компанії, один і той самий майстер прошивав двома голками. Усе це створює відчуття речі, зібраної майже ювелірно. Spyker ніби навмисно відмовляється від сучасної холодної технологічності на користь ручної роботи і відкритої демонстрації деталей.

На один автомобіль витрачають приблизно 2 100 годин. Для кузовних панелей компанія досі використовує ручне формування алюмінію на підприємстві Coventry Prototype Panels в Англії. Це ще раз підкреслює: Preliator XXV Coupé роблять не як масовий продукт, а як дуже вузький і дорогий проєкт для поодиноких клієнтів.

Що Spyker хоче далі

У компанії не приховують, що успішний запуск суперкара може відкрити шлях до інших проєктів. Серед них називають кросовер D8 і повернення до GT3-гонок. Ідея D8 тягнеться ще від концепту D12 Peking-to-Paris, який показали на Женевському автосалоні 2006 року. Але навіть через два десятиліття серійної версії так і не з’явилося.

Поки для Spyker головне не далекі плани, а сам факт повернення до виробництва суперкарів. І робить це компанія у своїй манері: з трьома педалями, великим запасом потужності та дизайном, який не намагається сподобатися всім одразу.

Preliator XXV Coupé виглядає як машина, що свідомо йде проти трендів. У час, коли ринок дедалі більше тяжіє до автоматизації та цифровізації, Spyker робить ставку на механіку, ручну роботу і максимально виразний стиль. Саме це й привертає увагу — не гучні обіцянки, а цілком конкретний набір рішень, який зараз трапляється рідко.

Оригінал матеріалу опубліковано на AUTODOSUG:
https://autodosug.com.ua/spyker-povernuv-superkar-na-800-ks-z-mekhanikoiu/