Fiat Topolino отримав спідстер і дивну версію на чотирьох

GFG Style переосмислила Fiat Topolino у двох напрямах — відкритий Top. L і чотиримісний Top. J, залишивши техніку без змін.
Fiat Topolino давно знають як одну з найменших і найдоступніших моделей італійської марки. Але тепер цей компактний електрокар став базою для зовсім іншої історії. Його вирішили переосмислити Фабріціо Джуджаро та Лапо Елканн. І вийшло два концепти, які перетворюють маленьке міське авто на річ куди більш емоційну.
Неочікувано, але факт.
Topolino — близький родич Citroen Ami, модель належить до категорії легких квадрициклів L6e. Це одразу задає обмеження і за масою, і за характеристиками. Та авторів проєкту це, схоже, не збентежило. Джуджаро та Елканн давно хотіли зробити щось разом, і замість ще одного суперкара чи дорогого рестомоду пішли іншим шляхом.
Ідея була проста, хоча й нетипова: взяти один із найменших і найдоступніших автомобілів на дорозі та зробити з нього щось справді несподіване. Не вправу на технічну міць — радше машину для емоцій, настрою, гри. Так і з’явилися два варіанти Topolino від GFG Style, студії, яку Джорджетто та Фабріціо Джуджаро заснували після виходу з Italdesign.
Перший концепт назвали Top. L, де L означає Love. Це відкритий спідстер без даху і без звичної скляної надбудови. Замість неї тут коротке обгорнуте лобове скло, яке робить силует візуально ще нижчим і легшим.
Дверей теж немає. Їх замінили Wicker Ropes — мотузяні елементи, які вже пропонують як опцію для серійного Topolino Dolcevita. Через це машина ще більше схожа на дизайнерський об’єкт, ніж на звичайний міський транспорт.
У Top. L змінили й світлотехніку. Передні LED-фари відсилають до Fiat 500, колеса зробили в ретростилі з багатоспицевими хромованими дисками. Кузов пофарбували в матовий Aquamarine, а в салоні цей відтінок підтримали шкіряним оздобленням і вставками з алькантари.
За словами GFG Style, характер Top. L надихався культовим Porsche 550 Spyder Джеймса Діна, відомим як Little Bastard. І це в образі справді читається. Автомобіль виглядає компактно, трохи зухвало і навіть театрально.
Другий проєкт — Top. J, де J означає Joy. Тут автори спробували розмістити чотирьох людей, але зробили це дуже незвично. У багажному відсіку поставили лавку, розгорнуту назад, а ноги задніх пасажирів звисають над заднім бампером.
Рішення, м’яко кажучи, нестандартне.
Саме через ці додаткові місця Top. J уже не вкладається у вимоги L6e. Для нього потрібна вища категорія — L7e. Тобто формально концепт виходить за межі класу, до якого належить серійний Topolino.
У цієї версії є тканинний тент від сонця, а також трубчасті двері. Скло відсутнє повністю, тому формат залишився максимально відкритим. І відчуття їзди просто неба тут, очевидно, було одним із головних задумів.
Окремо попрацювали над оформленням Top. J. Синьо-зелена ліврея натхненна Ferrari 166 MM, на якій у 1950-х їздив Аввокато Джанні Аньєллі. Той самий підхід перегукується і зі смаками Умберто Аньєллі, і з фірмовими кольорами Лапо Елканна часів Garage Italia. Як пише AUTODOSUG, саме в таких деталях найкраще видно, що проєкт будували не навколо техніки, а навколо образу.
Ця тема продовжується і в салоні. Там теж використали сині та зелені відтінки — для махрової тканини та шкіряної оббивки. Усе разом складається в цілісну картинку: легке, яскраве, дуже персональне авто.
Попри нову зовнішність, технічно концепти не змінилися. Під кузовом залишилася серійна основа Topolino. У стандартній версії модель має один електромотор на 8 к.с., або 6 кВт, і батарею ємністю 5,5 кВт-год.
Запас ходу заявлений на рівні 47 миль, тобто 75 км. Це, звісно, не машина для рекордів швидкості. Та автори проєкту цього й не приховують. Вони прямо кажуть, що пристрасть до автомобілів не вимірюється лише кінськими силами.
Лапо Елканн також сказав, що вони з Фабріціо давно хотіли зробити щось спільне. За його словами, їх об’єднують дружба, любов до автомобілів, дизайну та руху, а ще нестандартний спосіб мислення. І додав: їм було цікаво змінювати Topolino, граючи з кольорами, матеріалами й об’ємами.
Поки що жодних планів на серійне виробництво немає. Але Фабріціо Джуджаро і Лапо Елканн вже підтвердили, що хочуть продовжувати спільну роботу над новими проєктами.
Історія з Topolino, схоже, на цьому не зупиниться. GFG Style не першою взялася за переробку цієї моделі. Ще у 2024 році італійські компанії Castagna Milano та Carrozzeria Garavini вже показували власні варіанти, які продавали як дорогі конверсії в обмеженій кількості.
Сам Fiat теж активно працює з потенціалом цієї моделі для кастомізації. Раніше марка показала версії Sport і Vilebrequin, а також механічно споріднений чотиримісний концепт Multiplina. Є і чутки про варіант з емблемою Abarth, хоча йдеться лише про зміни в стилі, без серйозної технічної модернізації.
Top. L і Top. J ще раз показують просту річ: навіть найменший Fiat може стати майданчиком для експериментів. Іноді великої потужності не потрібно. Як і складної техніки. Достатньо сміливої ідеї, сильного дизайну і бажання подивитися на знайому машину під іншим кутом.
Оригінал матеріалу опубліковано на AUTODOSUG:
https://autodosug.com.ua/fiat-topolino-otrymav-spidster-i-dyvnu-versiiu-na-chotyrokh/






