Київ робить місто зручнішим для незрячих

У Києві розширюють звукову й тактильну навігацію, адаптують метро, ЦНАПи та заклади культури, щоб місто стало доступнішим.

13 листопада у світі відзначають Міжнародний день незрячих людей. У Києві до цієї дати нагадали, як місто крок за кроком змінює простір для людей із порушеннями зору.

Йдеться не про одну локацію чи окремий проєкт. Фактично — про цілу систему рішень, яка охоплює вулиці, метро, адміністративні послуги та заклади культури.

На вулицях стає більше звукових орієнтирів

У столиці далі розширюють мережу світлофорів зі звуковими пристроями. Зараз таких об’єктів уже 386. Вони допомагають людям із порушеннями зору орієнтуватися на переходах і безпечніше пересуватися містом.

Ще 41 світлофорний об’єкт у місті облаштували сучасними європейськими пристроями виклику зеленого світла для пішоходів. У них є інтегрований звуковий супровід, а вмикаються вони окремою кнопкою, на якій вказано напрямок переходу.

Під час облаштування безбар’єрних підходів до соціально важливих закладів також передбачають тактильну навігацію і маркування. Такі елементи потрібні для того, щоб людина могла самостійно пройти маршрут і не втрачати орієнтацію дорогою до потрібної установи.

Метро теж поступово адаптують

Окремий напрям — столичний метрополітен. Тут тактильну навігацію продовжують наносити методом холодного пластику. У міському транспорті цей спосіб використовують тому, що він дає змогу швидше адаптувати простір для пасажирів із порушеннями зору, якщо порівнювати з традиційним укладанням тактильної плитки. Для плитки потрібен окремий проєкт і складніший монтаж.

Тактильну навігацію вже нанесли на станціях «Театральна», «Олімпійська», «Площа Українських Героїв», «Палац спорту», «Вокзальна», «Університет», «Арсенальна», «Золоті ворота», «Майдан Незалежності», «Хрещатик», «Печерська», «Політехнічний інститут» і «Почайна».

Зараз фахівці метрополітену почали монтаж тактильних індикаторів на станціях «Осокорки», «Нивки», «Мінська» та «Кловська».

Як зазначає AUTODOSUG, входи до всіх вестибюлів 52 станцій метро вже обладнали звуковими маячками. Вони допомагають пасажирам із порушеннями зору знаходити вхід до станції.

Є і послуга супроводу для пасажирів із числа маломобільних груп. Торік працівники підприємства організували майже 10 тисяч таких супроводів. Щоб скористатися послугою, потрібно зателефонувати за номерами (044) 238-55-11 або 050-448-91-71 та повідомити маршрут поїздки. У метрополітені радять звертатися щонайменше за годину до поїздки, щоб працівник встиг зустріти пасажира на початковій станції.

ЦНАПи підлаштовують під відвідувачів

Мережа київських Центрів надання адміністративних послуг охоплює 25 локацій. У цих приміщеннях впроваджують рішення, які мають допомогти людям із порушеннями зору самостійно орієнтуватися та отримувати потрібну інформацію.

Найпопулярніші адміністративні послуги тут подають шрифтом Брайля. У центрах також встановили мнемосхеми, облаштували тактильні смуги й нанесли контрастне маркування.

Щоб простір був зрозумілішим. І зручнішим без сторонньої допомоги.

Музеї, театри й бібліотеки також змінюються

Адаптація триває і в закладах культури. Столичні музеї, бібліотеки та театри поступово підлаштовують приміщення і послуги під відвідувачів із порушеннями зору.

Тут встановлюють тактильні таблички та мнемосхеми зі шрифтом Брайля, попереджувальні й направляючі тактильні смуги, збільшувальні пристрої та інші засоби доступності. Окрему увагу приділяють тому, щоб людина могла не тільки пересуватися приміщенням, а й отримувати інформацію про події, експозиції та послуги.

У музеях створюють тактильні копії та макети експонатів, аудіодискрипції, інтерактивні зони й адаптовані екскурсії. Відвідувачі можуть знайомитися з окремими музейними предметами через тактильні моделі та слухати додаткові пояснення в аудіоформаті.

Театри столиці впроваджують інклюзивні покази вистав з аудіодискрипцією і можливістю тактильного ознайомлення з декораціями, реквізитом та костюмами. Паралельно створюють цифрові рішення, які дають змогу самостійно дізнаватися про репертуар, вистави, дати та час їх проведення.

Бібліотеки теж розширюють можливості для користувачів із порушеннями зору — завдяки спеціальному обладнанню, зокрема збільшувальним пристроям, звуковим маякам та іншим засобам доступності.

Такі рішення вже реалізують у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Музеї гетьманства, Музеї книги і друкарства України, Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Київському національному академічному театрі оперети, Київському академічному театрі юного глядача на Липках, Київському академічному театрі ляльок, Публічній бібліотеці імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва та інших закладах столиці.

Безбар’єрність у Києві оформлюють окремим планом

Робота над доступністю міського середовища триває в межах Плану заходів зі створення безбар’єрного простору в Києві, який затвердив міський голова Віталій Кличко. Документ охоплює шість напрямів: фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, економічну та суспільну й громадянську безбар’єрність.

У плані визначили конкретні заходи, відповідальних виконавців та індикатори виконання. Також у Києві доступний План заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Ознайомитися з ним можна за посиланням, яке оприлюднили в міській інформації.

За матеріалами Київська міська державна адміністрація

Оригінал матеріалу опубліковано на AUTODOSUG:
https://autodosug.com.ua/kyiv-robyt-misto-zruchnishym-dlia-nezriachykh/