Роботаксі Verne може стати ідеальним рішенням для людей з інвалідністю

Mate Rimac давно визнаний творцем екстремальних електрокарів: його Rimac Nevera — яскравий тому приклад. Але за лаштунками цієї суперкар-легенди народжується щось зовсім інше — і, можливо, набагато впливовіше. В його портфелі — нова компанія Verne (колишня “Project 3 Mobility”) — яка не просто робить пікапи чи купе, а створює автономне таксі майбутнього.

Verne працює над електричним роботаксі, яке з нуля спроектовано для автономного руху, без педалей, без керма, без звичних для авто елементів. Це — машина, де пасажир — не водій, а клієнт.

Що таке роботаксі від Verne

Автомобіль створений суто для “кабінної” — тобто поїздкової — функції, а не для керування. У салоні двоє пасажирів, зручні сидіння, можливість регулювання клімату, мультимедія, простір, що більше нагадує преміум-ланж, аніж “таксі”.

За керування відповідає автономна система на основі датчиків — LiDAR, радара та камер, з системою від Mobileye. Версія — з автономністю рівня L4, коли машина може пересуватися без втручання водія.

Якщо все піде за планом — перші роботаксі Verne з’являться вже 2026 року в столиці Хорватії, Zagreb. Після — старт масштабованого запуску в інших містах Європи та на Близькому Сході.

Навіщо Rimac вирішив робити роботаксі — і навіщо це може бути важливим

Rimac пояснює: Nevera — це “показовий” продукт, демонстрація технологій. Але Verne — це шанс змінити спосіб пересування людей масово. Не лише для любителів швидкості, а для кожного, хто користується авто щодня.

На відміну від багатьох інших проєктів, Verne не використовує “адаптовані” старі авто, а створює спеціальну платформу під роботаксі. Це дає змогу оптимізувати простір, безпеку, ефективність — без компромісів.

Якщо ідея спрацює — це може змінити міську мобільність: менше приватних авто, менше паркінгів, менше стресів на дорозі. Автомобіль перестає бути “історією власності”, а стає “послугою” — комфортною, простою, і доступною.

Виклики та сумніви — і чому слід дивитися уважно

Поки Verne не назвав усіх технічних характеристик: запас ходу, швидкість, системи безпеки — все ще під питанням.

Також — соціальна адаптація: чи готові люди користуватися роботаксі, відмовитися від приватних авто? Чи зручно мати “спільний” салон, навіть якщо він порівнянний з преміум-класом? І наскільки правові системи в різних країнах підтримуватимуть автономні авто зі “штучним водієм”?

Є ризики — як ість новинка. Але Rimac вирішив, що вони варті спроби. І в цьому — частина його філософії: створити не просто розкішні супер-кари, а змінити мобільність як таку.

Якщо Verne вдасться — це може означати, що за кілька років, в містах, де курсуватимуть роботаксі, власне авто стане необов’язковим. Уяви: викликав “таксі”, сів — і їдеш, займаючись своїми справами — без поспіху, без парковки, без витрат на утримання.

Це зручно, екологічно, просто. І, можливо, саме так виглядає майбутнє мобільності — не як “володіння авто”, а як “послуга пересування”.

Для автолюбителів — це ще й цікавий знак: якщо Rimac може паралельно з суперкарами працювати над містками майбутнього — значить, автоіндустрія змінюватиметься швидше, ніж ми думаємо.