Nissan стане "електричним заводом" для Ford та Stellantis

 Суть угоди: чому Nissan виготовлятиме авто для конкурентів?

Nissan веде переговори з Ford та Stellantis (власник Jeep, Dodge, Peugeot тощо) про контрактне виробництво електрифікованих кросоверів на своїх заводах у США. Мова йде про моделі на базі Nissan Rogue (в Європі – X-Trail), але з логотипами інших брендів.

Ключові деталі:

• Модель-донор: Nissan Rogue (3-рядний кросовер, платформа CMF-CD).
• Тип електрифікації:
  • Гібрид (HEV) або плаг-ін гібрид (PHEV) – найімовірніший варіант.
  • Повністю електрична версія (EV) – менш ймовірна (через відмінності в платформах).
• Заводи:
  • Смирна (Теннессі) – основне виробництво.
  • Кантон (Міссісіпі) – резервні потужності.
• Обсяги: до 100 000 авто на рік для кожного партнера (загалом до 200 000).

 Чому це вигідно всім сторонам?

Для Nissan:

✅ Завантаження потужностей:

• Заводи в США працюють на 60–70% потужності (через зниження попиту на традиційні кросовери).
• Контрактне виробництво дозволить уникнути звільнень (у 2025 році Nissan вже скоротив 1 500 робочих місць у США).

✅ Додатковий прибуток:

• $1 000–1 500 прибутку з кожного авто (оцінка аналітиків).
• $200–300 млн річного доходу (при обсягах 200 000 авто).

✅ Зниження витрат:

• Спільні закупівлі комплектуючих (наприклад, батарей для гібридів).

Для Ford та Stellantis:

✅ Економія на розробці:

• Не потрібно інвестувати в нові платформи для гібридів.
• Швидкий вихід на ринок (1–2 роки замість 4–5 на розробку з нуля).

✅ Виконання норм:

• Закон США про інфляцію (IRA) вимагає локального виробництва для субсидій на електромобілі.
• Nissan вже має сертифіковані лінії для гібридів у США.

✅ Конкуренція з Toyota:

• Toyota домовилася про спільне виробництво з Mazda (завод в Алабамі).
• Ford та Stellantis відстають у гібридах від Toyota та Honda.

 Технічні деталі: що саме вироблятимуть?

• Платформа CMF-CD:
  • Підходить для компактних та середніх кросоверів.
  • Підтримує HEV, PHEV та м’які гібриди (MHEV).
• Двигуни та батареї:
  • 1.5-літровий турбо (VC-Turbo) + електромотор (система e-Power від Nissan).
  • Ємність батареї (PHEV): ~15–20 кВт·год (запас ходу на електриці: 50–80 км).
• Відмінності від Nissan Rogue:
  • Дизайн екстер’єру/інтер’єру (передня/задня частини, салон).
  • Фірмові технології:
    • Ford: SYNC 4 (мультимедіа), BlueCruise (автопілот).
    • Stellantis: Uconnect 5, STLA AutoDrive (для Jeep).

 Коли чекати перші авто?

• 2026 рік: старт пілотного виробництва (невеликі партії для тестів).
• 2027 рік: масове виробництво (очікувано 50 000–70 000 авто на рік для кожного бренду).
• Модельний ряд:
  • Ford: ймовірно, новий Escape PHEV (заміна поточній версії).
  • Stellantis:
    • Jeep Compass 4xe (гібрид для США, зараз імпортується з Італії).
    • Dodge Hornet PHEV (альтернатива Toyota RAV4 Prime).

 Як це вплине на ринок?

Для США:

✔ Більше доступних гібридів:

• Ціна Ford Escape PHEV може впасти з $40 000 до $35 000 (завдяки економії на виробництві). ✔ Зростання продажів:
• До 2030 року гібриди складуть 50% ринку кросоверів в США (зараз ~30%).

Для Європи та України:

• Нових моделей не чекати:
  • Угоду укладено тільки для північноамериканського ринку.
  • В Європі Ford та Stellantis використовують власні платформи (наприклад, STLA Medium для Jeep).
• Непрямий вплив:
  • Здешевлення технологій (батареї, електромотори) через масштаб.
  • Можливість імпорту підержаних гібридів з США через 3–5 років.

 Ризики для Nissan

 Втрата ідентичності бренду:

• Споживачі можуть плутати моделі (наприклад, якщо Jeep Compass буде технічно ідентичний Nissan Rogue). 
• Залежність від партнерів:
• Якщо Ford або Stellantis зменшать замовлення, Nissan залишиться з незавантаженими потужностями. 
• Конкуренція з власними моделями:
• Nissan Rogue та Ford Escape можуть канібалізувати один одного в оренді (fleet-ринок).

 Прецеденти: хто вже робить так само?

 Чого очікувати далі?

• 2026 рік:
  • Офіційне підтвердження угоди (очікується на Детройтському автосалоні).
  • Початок переобладнання заводів у Теннессі.
• 2027–2028 роки:
  • Вихід нових гібридних кросоверів від Ford та Stellantis.
  • Можлива розширення співпраці на електромобілі (якщо Nissan переведе завод у Смирні на платформу CMF-EV).
• 2030 рік:
  • До 30% кросоверів у США можуть вироблятися за контрактними угодами (прогноз LMC Automotive).

Революція чи тимчасове рішення?

Ця угода – логичний крок в умовах:

• Дефіциту інвестицій в нові платформи.
• Жорстких екологічних норм (особливо в США та ЄС).
• Надлишку виробничих потужностей після пандемії.

Для споживачів це означає: ✔ Більше вибору гібридів за нижчими цінами. ✔ Прискорення електрифікації (особливо у сегменті $30 000–40 000).

Але довгостроково це може призвести до уніфікації моделей різних брендів – як це сталося з VW Group (де Audi, Skoda та VW часто відрізняються тільки логотипом).

Як ви ставитеся до контрактного виробництва авто? Чи купили б ви Ford або Jeep, знаючи, що його зробив Nissan? Поділіться думкою в коментарях!